МОДЕЛЬ КАДРОВОЇ ПІДГОТОВКИ В УМОВАХ ЦИФРОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
У статті обґрунтовано концептуальні засади розроблення моделі кадрової підготовки в умовах цифрового університету як нової освітньої екосистеми, орієнтованої на потреби цифрової економіки. З огляду на глобальні трансформаційні процеси, цифровізацію соціально-економічних відносин та стрімке оновлення технологічного середовища, актуалізовано потребу у перегляді підходів до організації професійної освіти. Модель кадрової підготовки в цифровому університеті позиціонується як поліструктурна система, що поєднує змістові, організаційні, процесуальні та технологічні компоненти. Вказано на необхідність інтеграції цифрової грамотності, міждисциплінарності, інституційної відкритості та інтелектуальної автономії в освітній процес. Висвітлено значення нормативно-правових, науково-методологічних і емпіричних передумов, що формують методологічне підґрунтя модернізованої системи кадрової підготовки. Проаналізовано сучасні міжнародні стратегічні документи (Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року, Циндаоська декларація ЮНЕСКО, цифрова стратегія Європейського Союзу, ініціативи ОЕСР), у яких визначаються глобальні орієнтири цифрової трансформації освіти. Визначено, що цифровий університет функціонує як гнучка освітня платформа, здатна синергійно поєднувати інституційні ресурси, цифрові технології, інноваційні освітні практики та потреби ринку праці. Розроблена структурно-функціональна модель кадрової підготовки охоплює хмарні технології, змішане навчання, мікронавчання, масові відкриті онлайн-курси (МООК), а також інструменти автоматизованого контент-кураторства. Особливу увагу приділено принципам фрактальності, еквіфінальності, ієрархічної узгодженості та саморозвитку як теоретичній основі нової освітньої парадигми. Підготовка кадрів у цифровому університеті розглядається як безперервний процес формування професійних компетентностей, що базується на динамічному оновленні знань, розвитку здатності до критичного мислення, самоосвіти та адаптації до умов цифрової праці. Результативність цієї моделі визначається її здатністю забезпечувати якісне кадрове наповнення цифрової економіки, підвищення рівня професійної мобільності та конкурентоспроможності випускників.
