ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ РЕСУРС ДЛЯ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Назва видання
Тип
Дата
Автори
DOI
Аннотація
Визначено, що сучасні процеси цифровізації суспільства вимагають трансформації вищої освіти, яка стикається з численними викликами та потребує інтеграції новітніх технологій. Одним із ключових напрямків такої модернізації є впровадження алгоритмів штучного інтелекту (ШІ), які на сьогодні вважаються стратегічним ресурсом у сфері цифровізації освіти. Доведено, що використання технологій ШІ може істотно змінити освітній процес, забезпечивши його персоналізацію, підвищивши ефективність навчання та автоматизувавши адміністративні та організаційні процедури. Особливий акцент робиться на можливості звільнення викладачів від рутинних операцій, таких як адміністрування оцінювання, моніторинг успішності студентів та виявлення плагіату, що дозволяє їм зосередитися на вирішенні складних педагогічних проблем, творчій роботі та безпосередньому спілкуванні зі студентами. Доведено, що, незважаючи на потенційні переваги, впровадження штучного інтелекту в освітній процес супроводжується низкою складних проблем, включаючи неготовність академічної спільноти до швидких технологічних змін, необхідність адаптації новітніх розробок до національних традицій, а також моральні та етичні аспекти використання алгоритмів у педагогічній діяльності. Встановлено, що актуальною проблемою залишається переважна орієнтація впровадження ШІ на пропозиції зовнішніх комерційних структур, а не на реальні потреби викладачів і студентів. Як наслідок, багато освітніх технологій не відповідають специфіці вітчизняного освітнього процесу. Аналізується міжнародний досвід використання штучного інтелекту в університетах США та Великої Британії, який свідчить про значне скорочення часу та ресурсів завдяки автоматизації аналізу студентських робіт та опитувань. Водночас зазначається, що остаточна інтерпретація даних вимагає експертного втручання викладачів, що підтверджує додаткову необхідність формування цифрових компетентностей викладачів. Визначаються перспективи подальших досліджень, які повинні бути спрямовані на визначення оптимальних механізмів інтеграції ШІ в освітній простір з урахуванням національних освітніх особливостей, реальних потреб та вимог учасників освітнього процесу.
